аксіологічний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		аксіологі́чний	аксіологі́чне	аксіологі́чна	аксіологі́чні
Рд.		аксіологі́чного	аксіологі́чного	аксіологі́чної	аксіологі́чних
Дт.		аксіологі́чному	аксіологі́чному	аксіологі́чній	аксіологі́чним
Вн.	одуш.	аксіологі́чного	аксіологі́чне	аксіологі́чну	аксіологі́чних
	неод.	аксіологі́чний			аксіологі́чні
Тв.		аксіологі́чним	аксіологі́чним	аксіологі́чною	аксіологі́чними
М.		аксіологі́чному аксіологі́чнім	аксіологі́чному аксіологі́чнім	аксіологі́чній	аксіологі́чних

ак-сі-о-ло-гі́ч-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Произношение

• МФА: [ɐksʲiɔloˈɦʲit͡ʃnei̯]

Семантические свойства

Значение

1. филос. аксиологический ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: аксіологія

Этимология

Происходит от др.-греч. ἀξιόλογος «значительный, замечательный», далее из ἄξιος «ценный, дорогой», из праиндоевр. *ag- «двигать», + λογία «сбор пожертвований, подаяний» от др.-греч. λέγω «говорю, сообщаю, рассказываю»; родств. λόγος «слово, речь, разум; мнение; учение»; восходит к праиндоевр. *leg- «собирать, подбирать, выбирать слова (при составлении речи) > говорить, тщательно выбирая слова».