бінокулярний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		бінокуля́рний	бінокуля́рне	бінокуля́рна	бінокуля́рні
Рд.		бінокуля́рного	бінокуля́рного	бінокуля́рної	бінокуля́рних
Дт.		бінокуля́рному	бінокуля́рному	бінокуля́рній	бінокуля́рним
Вн.	одуш.	бінокуля́рного	бінокуля́рне	бінокуля́рну	бінокуля́рних
	неод.	бінокуля́рний			бінокуля́рні
Тв.		бінокуля́рним	бінокуля́рним	бінокуля́рною	бінокуля́рними
М.		бінокуля́рному бінокуля́рнім	бінокуля́рному бінокуля́рнім	бінокуля́рній	бінокуля́рних

бінокуля́рний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. бинокулярный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: бінокуляр

Этимология

Происходит от франц. binoculaire «бинокулярный; двуглазый», далее из лат. binoculus «двуглазый», далее из bini «по два» + oculus «глаз, око» (по образцу monoculus «одноглазый»).

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• бінокулярна лупа
• бінокулярний зір
• бінокулярний мікроскоп