відчувати

Материал из Викисловаря
Перейти к навигации Перейти к поиску

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

  наст. прош. буд. повелит.
1 л., ед. ч. (Я) відчува́ю відчува́в відчува́тиму
2 л., ед. ч. (Ти) відчува́єш відчува́в
відчува́ла
відчува́тимеш відчува́й
3 л., ед. ч. (Він)
(вона)
(воно)
відчува́є відчува́в
відчува́ла
відчува́ло
відчува́тиме
1 л., мн. ч. (Ми) відчува́єм(о) відчува́ли відчува́тимем(о) відчува́ймо
2 л., мн. ч. (Ви) відчува́єте відчува́ли відчува́тимете відчува́йте
3 л., мн. ч. (Вони) відчува́ють відчува́ли відчува́тимуть
Деепр. наст. відчува́ючи
Деепр. прош. відчува́вши
Прич. страд. -

відчува́ти

Глагол, несовершенный вид, непереходный, первое спряжение (тип спряжения 1a). Соответствующий глагол совершенного вида — відчути.

Корень: --.

Произношение[править]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

  1. ощущать, чувствовать ◆ Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці. Михайло Коцюбинський, «Твори», 1955 г. ◆ Маючи таких сусідів, криничани одразу відчули себе в Каховці певніше. Олесь Гончар, «Таврія», 1957 г. ◆ Чим глибше в степ, — хмурнішають криничани, гостріше відчувають свою бездомність. Олесь Гончар, «Таврія», 1957 г.
  2. неперех. воспринимать, реагировать ◆ Потрібний був довгий шлях розвитку живої природи, щоб прийти до матерії, яка відчуває і мислить.
  3. перен. улавливать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы[править]

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Этимология[править]

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]