відчувати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	відчува́ю	відчува́в	відчува́тиму	—
Ты	відчува́єш	відчува́в відчува́ла	відчува́тимеш	відчува́й
Он она оно	відчува́є	відчува́в відчува́ла відчува́ло	відчува́тиме	—
Мы	відчува́єм(о)	відчува́ли	відчува́тимем(о)	відчува́ймо
Вы	відчува́єте	відчува́ли	відчува́тимете	відчува́йте
Они	відчува́ють	відчува́ли	відчува́тимуть	—
Деепр. наст.	відчува́ючи
Деепр. прош.	відчува́вши

відчува́ти

Глагол, несовершенный вид, непереходный, первое спряжение (тип спряжения 1a по классификации А. А. Зализняка). Соответствующий глагол совершенного вида — відчути.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. ощущать, чувствовать ◆ Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці. Михайло Коцюбинський, «Твори», 1955 г. ◆ Маючи таких сусідів, криничани одразу відчули себе в Каховці певніше. Олесь Гончар, «Таврія», 1957 г. ◆ Чим глибше в степ, — хмурнішають криничани, гостріше відчувають свою бездомність. Олесь Гончар, «Таврія», 1957 г.
2. неперех. воспринимать, реагировать ◆ Потрібний був довгий шлях розвитку живої природи, щоб прийти до матерії, яка відчуває і мислить.
3. перен. улавливать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??