індексний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		і́ндексний	і́ндексне	і́ндексна	і́ндексні
Рд.		і́ндексного	і́ндексного	і́ндексної	і́ндексних
Дт.		і́ндексному	і́ндексному	і́ндексній	і́ндексним
Вн.	одуш.	і́ндексного	і́ндексне	і́ндексну	і́ндексних
	неод.	і́ндексний			і́ндексні
Тв.		і́ндексним	і́ндексним	і́ндексною	і́ндексними
М.		і́ндексному і́ндекснім	і́ндексному і́ндекснім	і́ндексній	і́ндексних

і́н-декс-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -індек-; суффикс: -y; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. спец. индексный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: індекс, індексатор, індексація, індексування прилагательные: індексований, індексовий глаголы: індексувати, індексуватись, індексуватися

Этимология

Происходит от сущ. індекс, от лат. index «доносчик, показатель, указательный палец, указатель», далее от гл. indicare «объявлять, называть; указывать», из in- «в» + dicere «говорить, произносить», из праиндоевр. *deik- «указывать»