європейський

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		європе́йський	європе́йське	європе́йська	європе́йські
Рд.		європе́йського	європе́йського	європе́йської	європе́йських
Дт.		європе́йському	європе́йському	європе́йській	європе́йським
Вн.	одуш.	європе́йського	європе́йське	європе́йську	європе́йських
	неод.	європе́йський			європе́йські
Тв.		європе́йським	європе́йським	європе́йською	європе́йськими
М.		європе́йському європе́йськім	європе́йському європе́йськім	європе́йській	європе́йських

єв-ро-пе́й-ський

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. европейский ◆ Франція займає крайню західну частину європейського материка. — Франция занимает крайнюю западную часть европейского материка. ◆ Європейське ім'я. — Европейское имя.

Антонимы

1. азіатський, африканський

Гипонимы

1. британський, германський, італійський, слов'янський, німецький, французький

Родственные слова

Ближайшее родство
имена собственные: Європа пр. существительные: європеєць, європейка, євро, європеїзація, європеїзування, європоцентризм прилагательные: європеїзований глаголы: європеїзувати

Этимология

Происходит от собств. Європа, далее из др.-греч. Εὐρώπη «Европа» (имя мифической дочери Агенора, буквально «широкоглазая»), далее из Εὐρ- + -ώπη;

• первая часть — из εὐρύς «широкий», далее из праиндоевр. *h₁wérus «широкий»;
• вторая часть — из ὤψ «взгляд; глаз», далее из праиндоевр. *okw- «глаз».

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• Європейський Союз