тригонометричний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		тригонометри́чний	тригонометри́чне	тригонометри́чна	тригонометри́чні
Рд.		тригонометри́чного	тригонометри́чного	тригонометри́чної	тригонометри́чних
Дт.		тригонометри́чному	тригонометри́чному	тригонометри́чній	тригонометри́чним
Вн.	одуш.	тригонометри́чного	тригонометри́чне	тригонометри́чну	тригонометри́чних
	неод.	тригонометри́чний			тригонометри́чні
Тв.		тригонометри́чним	тригонометри́чним	тригонометри́чною	тригонометри́чними
М.		тригонометри́чному тригонометри́чнім	тригонометри́чному тригонометри́чнім	тригонометри́чній	тригонометри́чних

три-го-но-мет-ри́ч-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -тригонометр-; суффиксы: -ич-н-; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. геометр. тригонометрический ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: тригонометрія

Этимология

Происходит от средн. лат. trigonometria, из др.-греч. τρίγωνον «треугольник» + metrum «мера», далее из др.-греч. μέτρον «мера», далее из праиндоевр. *meh₁- «мерять».

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• тригонометрична опуклість
• тригонометрична підстанова
• тригонометрична сума
• тригонометрична формула
• тригонометрична функція
• тригонометричне інтерполювання
• тригонометричне рівняння
• тригонометричний багаточлен; тригонометричний поліном
• тригонометричний ряд
• тригонометричний танґенс