сніговик

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	снігови́к	сніговики́
Р.	сніговика́	сніговикі́в
Д.	сніговико́ві сніговику́	сніговика́м
В.	сніговика́	сніговикі́в
Тв.	сніговико́м	сніговика́ми
М.	сніговико́ві сніговику́	сніговика́х
Зв.	сніговику́	сніговики́

сні-го-ви́к

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3b по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -сніг-; суффиксы: -ов-ик-.

Семантические свойства

Сніговик

Значение

1. снеговик ◆ Ліплення сніговиків — з давніх часів дитяча зимова гра. — Лепка снеговиков — с давних пор детская зимняя игра. ◆ Найпростіший сніговик складається з трьох снігових куль, одержуваних шляхом ліплення сніжок і накочування на них лежалого снігу. — Самый простой снеговик состоит из трех снежных шаров, получаемых путем лепки снежок и накатывания на них лежалого снега.

Синонимы

1. снігова баба

Антонимы

1. —

Родственные слова

Ближайшее родство
уменьш.-ласк. формы: сніговичок пр. существительные: сніг, сніговиця, сніговій прилагательные: сніговий

Этимология

Происходит от сущ. сніг, далее из праслав. *sněgъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. снѣгъ (др.-греч. χιών, χειμών), русск., белор. снег, укр. сніг, болг. сняг, сербохорв. сни̏jег, местн. ед. сниjѐгу, словенск. snẹ̑g (род. п. snẹgȃ), чешск. sníh, словацк. sneh, польск. śnieg, в.-луж. sněh, н.-луж. sněg, полабск. snẹg. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.