пересікання

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	пересіка́ння	пересіка́ння
Р.	пересіка́ння	пересіка́нь
Д.	пересіка́нню	пересіка́нням
В.	пересіка́ння	пересіка́ння
Тв.	пересіка́нням	пересіка́ннями
М.	пересіка́нні, пересіка́нню	пересіка́ннях
Зв.	пересіка́ння*	пересіка́ння*

пе-ре-сі-ка́н-ня

Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. А. Зализняка).

Приставка: пере-; корень: -сік-; суффикс: -анн; окончание: -я.

Семантические свойства

Значение

1. матем. пересекание, пересечение ◆ Пересікання інженерними мережами споруд метрополітену слід передбачати під кутом 90°, в умовах реконструкції кут пересікання допускається зменшувати до 60°. Українські теплові системи
2. перерезание ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. (место пересечения) перетин, (действие)перетинання
2. перерізування

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: пересікальність прилагательные: пересікальний глаголы: пересікати, пересікатися; пересікти; пересіктися

Этимология

Происходит от гл. пересікати, из пере- + -сікати (сікти), далее из праслав. *sěkti, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. сѣку, сѣчи, ст.-слав. сѣкѫ, сѣшти (др.-греч. κόπτειν), русск. секу, сечь, болг. сека́ «секу», сербохорв. сиjѐче̑м, сиjе̏ħи, словенск. sẹ́kati, sе̣̑kаm «рубить, сечь», чешск. sekat, síci, словацк. sеkаť, siесť, польск. siес, siecę, в.-луж. sykać, sус, н.-луж. sekaś, sес, полабск. sесt; из праиндоевр. *seik- «сухой, безводный». Праслав. *sěkǫ, *sěkti, первонач. атемат. глаг., родственно др.-лит. į̀sekti «насечь», išsekti «высечь», лат. sесō, -ārе «обрезаю», ирл. ésgid «отрубает», далее сюда относится секи́ра и сечь, лат. sасēnа «тесак жреца», др.-в.-нем. segansa «коса», sеh ср. р. «лемех», sёgа, saga «пила», алб. shat «кирка, мотыга». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.