відсвічувати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	відсві́чую	відсві́чував	відсві́чуватиму	—
Ты	відсві́чуєш	відсві́чував відсві́чувала	відсві́чуватимеш	відсві́чуй
Он она оно	відсві́чує	відсві́чував відсві́чувала відсві́чувало	відсві́чуватиме	—
Мы	відсві́чуєм(о)	відсві́чували	відсві́чуватимем(о)	відсві́чуймо
Вы	відсві́чуєте	відсві́чували	відсві́чуватимете	відсві́чуйте
Они	відсві́чують	відсві́чували	відсві́чуватимуть	—
Деепр. наст.	відсві́чуючи
Деепр. прош.	відсві́чувавши
Прич. страд.	відсві́чуваний

від-сві́-чу-ва-ти

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a). Соответствующий глагол совершенного вида — відсвітити.

Приставка: від-; корень: -свіч-; суффикс: -ува; глагольное окончание: -ти.

Семантические свойства

Значение

1. отсвечивать, отсвечиваться ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: відсвіт, відсвічування глаголы: відсвітити, відсвічуватися

Этимология

Происходит от ??