ілюзія

Белорусский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	ілю́зія	ілю́зіі
Р.	ілю́зіі	ілю́зій
Д.	ілю́зіі	ілю́зіям
В.	ілю́зію	ілю́зіі
Тв.	ілю́зіяй ілю́зіяю	ілю́зіямі
М.	ілю́зіі	ілю́зіях

і·лю́-зі·я

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 6a по классификации А. Зализняка).

Корень: -ілюз-; суффикс: -і; окончание: -я.

Семантические свойства

Значение

1. иллюзия ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. падман

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: ілюзіянізм, ілюзіяніст, ілюзіяністка прилагательные: ілюзійны, ілюзіяністычны, ілюзіянісцкі

Этимология

От лат. illusio «насмешка, ирония, обман», от гл. illūdere «играть, издеваться; обманывать», далее из in «в», из более раннего en, далее из праиталийск. *en и восходит к праиндоевр. *h₁én «в» + lūdere «играть», далее от неустановленной формы.

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	ілю́зія	ілю́зії
Р.	ілю́зії	ілю́зій
Д.	ілю́зії	ілю́зіям
В.	ілю́зію	ілю́зії
Тв.	ілю́зією	ілю́зіями
М.	ілю́зії	ілю́зіях
Зв.	ілю́зіє*	ілю́зії*

і·лю́-зі·я

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. Зализняка).

Корень: -ілюз-; суффикс: -і; окончание: -я.

Произношение

• МФА: ед. ч. [iˈlʲuzʲijɐ], мн. ч. [iˈlʲuzʲiji]

Семантические свойства

Значение

1. иллюзия ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: ілюзорність, ілюзіонізм, ілюзіоніст, ілюзіоністка прилагательные: ілюзійний, ілюзорний, ілюзіоністичний, ілюзіоністський

Этимология

От лат. illusio «насмешка, ирония, обман», от гл. illūdere «играть, издеваться; обманывать», далее из in «в», из более раннего en, далее из праиталийск. *en и восходит к праиндоевр. *h₁én «в» + lūdere «играть», далее от неустановленной формы.