фігурувати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	фігуру́ю	фігурува́в	фігурува́тиму	—
Ты	фігуру́єш	фігурува́в фігурува́ла	фігурува́тимеш	фігуру́й
Он она оно	фігуру́є	фігурува́в фігурува́ла фігурува́ло	фігурува́тиме	—
Мы	фігуру́єм(о)	фігурува́ли	фігурува́тимем(о)	фігуру́ймо
Вы	фігуру́єте	фігурува́ли	фігурува́тимете	фігуру́йте
Они	фігуру́ють	фігурува́ли	фігурува́тимуть	—
Деепр. наст.	фігуру́ючи
Деепр. прош.	фігурува́вши
Прич. страд.	фігурува́ний

фі-гу-ру-ва́-ти

Глагол, двувидовой, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??