сусідів

Украинский

сусідів I

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		сусі́дів	сусі́дове	сусі́дова	сусі́дові
Рд.		сусі́дового	сусі́дового	сусі́дової	сусі́дових
Дт.		сусі́довому	сусі́довому	сусі́довій	сусі́довим
Вн.	одуш.	сусі́дового	сусі́дове	сусі́дову	сусі́дових
	неод.	сусі́дів			сусі́дові
Тв.		сусі́довим	сусі́довим	сусі́довою	сусі́довими
М.		сусі́довому сусі́довім	сусі́довому сусі́довім	сусі́довій	сусі́дових

су-сі́-дів

Притяжательное прилагательное, тип склонения 1a-в.

Корень: -сусід-; суффикс: -ів.

Произношение

• МФА: [sʊˈsʲidʲiu̯]

Семантические свойства

Значение

1. соседов, соседа; соседский ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: сусід

Этимология

Притяж. прил. к сущ. сусід «сосед», далее из праслав. *sǫsědъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. сусѣдъ, ст.-слав. сѫсѣдъ (греч. γείτων); ср.: укр. сусід, белор. сусед, болг. съсе́д, сербохорв. су̏сjед, су́сjед, словенск. sósẹd (род. п. sosẹ́da), чешск. soused, словацк. súsed, польск. sąsiad, в.-луж. susod, н.-луж. sused. Праслав. *sǫsědъ — из *sǫ + *sěděti («сидеть вместе»). Ср. также: др.-инд. saṃsát(-d) ж. «собрание, общество, княжеский двор, судилище", saṃsādas м. «общество, компания», вед. apsuṣád- «обитающий в воде», авест. maiđyōišad- «сидящий посередине», лит. viensė̃dis «однодворец, хуторянин», лат. рrаеsеs (род. п. -sidis) «оберегающий, пекущийся». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Библиография

• СУСІДІВ // «Словник української мови» в одинадцяти томах / Под ред. И. К. Белодеда. — Киев : Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 856.

сусідів II

су-сі́-дів

• МФА: [sʊˈsʲidʲiu̯]

• форма родительного или винительного падежа множественного числа существительного сусід