співвітчизник

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	співвітчи́зник	співвітчи́зники
Р.	співвітчи́зника	співвітчи́зників
Д.	співвітчи́зникові, співвітчи́знику	співвітчи́зникам
В.	співвітчи́зника	співвітчи́зників
Тв.	співвітчи́зником	співвітчи́зниками
М.	співвітчи́зникові, співвітчи́знику	співвітчи́зниках
Зв.	співвітчи́знику	співвітчи́зники

спів-віт-чи́з-ник

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Произношение

• МФА: ед. ч. [sʲpʲiu̯ʲːiˈt͡ʃːɪznek] 

  (файл)

  мн. ч. [sʲpʲiu̯ʲːiˈt͡ʃːɪzneke]

Семантические свойства

Значение

1. соотечественник ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: вітчизна

Этимология

Происходит от ??