повинѫти

Старославянский

Морфологические и синтаксические свойства

Глагол, класс спряжения — II.

	наст.	аорист
		асигм.	нетемат.	темат.
Я	повинѫ	повиъ	повинѫхъ	повиохъ
Ты	повинєши	повиє	повинѫ	повиє
Он Она Оно	повинєтъ	повиє	повинѫ	повиє
Мы Два	повинєвѣ	повиовѣ	повинѫховѣ	повиоховѣ
Вы Два	повинєта	повиєта	повинѫста	повиоста
Они Два	повинєтє	повиєтє	повинѫстє	повиостє
Мы	повинємъ	повиомъ	повинѫхомъ	повиохомъ
Вы	повинєтє	повиєтє	повинѫстє	повиостє
Они	повинѫтъ	повиѫ	повинѫшѧ	повиошѧ
Пр. действ. наст.	{{{Прич_действ_наст}}}
Пр. действ. прош.	{{{Прич_действ_прош}}}
Пр. страд. наст.	{{{Прич_страд_наст}}}
Прич. страд. прош.	{{{Прич_страд_прош}}}

Приставка: по-; корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. покорить, подчинить ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??