рахівник
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
падеж | ед. ч. | мн. ч. |
---|---|---|
Им. | рахівни́к | рахівники́ |
Р. | рахівника́ | рахівникі́в |
Д. | рахівнико́ві, рахівнику́ | рахівника́м |
В. | рахівника́ | рахівникі́в |
Тв. | рахівнико́м | рахівника́ми |
М. | рахівнико́ві, рахівнику́ | рахівника́х |
Зв. | рахівнику́ | рахівники́ |
ра-хів-ни́к
Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1b по классификации А. А. Зализняка).
Корень: -рахів-; суффикс: -ник.
Произношение[править]
- МФА: ед. ч. [rɐxʲiu̯ˈnɪk], мн. ч. [rɐxʲiu̯neˈkɪ]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- счетовод, счётный работник ◆ Звання податкового рахівника присвоюється тим, хто витримує іспит на "дипломованого податкового рахівника" — правознавцям, дипломованим суспільним рахівникам і деяким іншим фахівцям.
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
Родственные слова[править]
Ближайшее родство | |
|
Этимология[править]
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]
Библиография[править]
Для улучшения этой статьи желательно:
|