етіологічний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		етіологі́чний	етіологі́чне	етіологі́чна	етіологі́чні
Рд.		етіологі́чного	етіологі́чного	етіологі́чної	етіологі́чних
Дт.		етіологі́чному	етіологі́чному	етіологі́чній	етіологі́чним
Вн.	одуш.	етіологі́чного	етіологі́чне	етіологі́чну	етіологі́чних
	неод.	етіологі́чний			етіологі́чні
Тв.		етіологі́чним	етіологі́чним	етіологі́чною	етіологі́чними
М.		етіологі́чному етіологі́чнім	етіологі́чному етіологі́чнім	етіологі́чній	етіологі́чних

е·ті-о-ло-гіч-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -еті-; интерфикс: -о-; корень: -лог-; суффиксы: -іч-н; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [etʲiɔloˈɦʲit͡ʃnei̯], мн. ч. []

Семантические свойства

Значение

1. этиологический ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: етіолог, етіологія

Этимология

От сущнестительного етіологія далее отлат. aetiologia «разыскание причин», от др.-греч. αἰτιολογία (aitiologia), из др.-греч. αἰτία «причина» + λόγος «слово, речь, разум; мнение; учение»; восходит к праиндоевр. *leg- «собирать, подбирать, выбирать слова (при составлении речи) > говорить, тщательно выбирая слова».