бінокулярний

Материал из Викисловаря
Перейти к навигации Перейти к поиску

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

падеж ед. ч. мн. ч.
м. с. ж.
Им. бінокуля́рний бінокуля́рне бінокуля́рна бінокуля́рні
Р. бінокуля́рного бінокуля́рного бінокуля́рної бінокуля́рних
Д. бінокуля́рному бінокуля́рному бінокуля́рній бінокуля́рним
В. (одуш./неодуш.) бінокуля́рного
бінокуля́рний
бінокуля́рне бінокуля́рну бінокуля́рних
бінокуля́рні
Тв. бінокуля́рним бінокуля́рним бінокуля́рною бінокуля́рними
М. бінокуля́рному
бінокуля́рнім
бінокуля́рному
бінокуля́рнім
бінокуля́рній бінокуля́рних

бінокуля́рний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Произношение[править]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

  1. бинокулярный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы[править]

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Этимология[править]

Происходит от франц. binoculaire «бинокулярный; двуглазый», далее из лат. binoculus «двуглазый», далее из bini «по два» + oculus «глаз, око» (по образцу monoculus «одноглазый»).

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]