анігіляційний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		анігіляці́йний	анігіляці́йне	анігіляці́йна	анігіляці́йні
Рд.		анігіляці́йного	анігіляці́йного	анігіляці́йної	анігіляці́йних
Дт.		анігіляці́йному	анігіляці́йному	анігіляці́йній	анігіляці́йним
Вн.	одуш.	анігіляці́йного	анігіляці́йне	анігіляці́йну	анігіляці́йних
	неод.	анігіляці́йний			анігіляці́йні
Тв.		анігіляці́йним	анігіляці́йним	анігіляці́йною	анігіляці́йними
М.		анігіляці́йному анігіляці́йнім	анігіляці́йному анігіляці́йнім	анігіляці́йній	анігіляці́йних

а·ні-гі-ля-ці́й-ний

Прилагательное, склонение 1*a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. аннигиляционный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: анігіляція

Этимология

От сущ. анігіляція, далее от франц. annihilation, от лат. annihilatio «уничтожение», из nihil «ничто».