трєпєтьнъ

Старославянский

Морфологические и синтаксические свойства

Прилагательное.

падеж	ед. ч.
	муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.	трєпєтьнъ	трєпєтьно	трєпєтьна
Р.	трєпєтьна	трєпєтьна	трєпєтьнꙑ
Д.	трєпєтьнѹ	трєпєтьнѹ	трєпєтьнѣ
В.	трєпєтьнъ	трєпєтьно	трєпєтьнѫ
Тв.	трєпєтьномь	трєпєтьномь	трєпєтьноѭ
М.	трєпєтьнѣ	трєпєтьнѣ	трєпєтьнѣ
дв. ч. Им.—В. трєпєтьна трєпєтьнѣ трєпєтьнѣ Р.—М. трєпєтьнѹ трєпєтьнѹ трєпєтьнѹ Д.—Тв. трєпєтьнома трєпєтьнома трєпєтьнама
мн. ч. Им. трєпєтьни трєпєтьна трєпєтьнꙑ Р. трєпєтьнъ трєпєтьнъ трєпєтьнъ Д. трєпєтьномъ трєпєтьномъ трєпєтьнамъ В. трєпєтьнꙑ трєпєтьна трєпєтьнꙑ Тв. трєпєтьнꙑ трєпєтьнꙑ трєпєтьнами М. трєпєтьнѣхъ трєпєтьнѣхъ трєпєтьнахъ

падеж	ед. ч.
	муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.	трєпєтьнꙑи	трєпєтьноѥ	трєпєтьнаꙗ
Р.	трєпєтьнаѥго	трєпєтьнаѥго	трєпєтьнꙑѩ
Д.	трєпєтьнѹѥмѹ	трєпєтьнѹѥмѹ	трєпєтьнѣи
В.	трєпєтьнꙑи	трєпєтьноѥ	трєпєтьнѫѭ
Тв.	трєпєтьнꙑимь	трєпєтьнꙑимь	трєпєтьноѭ
М.	трєпєтьнѣѥмь	трєпєтьнѣѥмь	трєпєтьнѣи
дв. ч. Им.—В. трєпєтьнаꙗ трєпєтьнѣи трєпєтьнѣи Р.—М. трєпєтьнѹю трєпєтьнѹю трєпєтьнѹю Д.—Тв. трєпєтьнꙑима трєпєтьнꙑима трєпєтьнꙑима
мн. ч. Им. трєпєтьнии трєпєтьнаꙗ трєпєтьнꙑѩ Р. трєпєтьнꙑихъ трєпєтьнꙑихъ трєпєтьнꙑихъ Д. трєпєтьнꙑимъ трєпєтьнꙑимъ трєпєтьнꙑимъ В. трєпєтьнꙑѩ трєпєтьнаꙗ трєпєтьнꙑѩ Тв. трєпєтьнꙑими трєпєтьнꙑими трєпєтьнꙑими М. трєпєтьнꙑихъ трєпєтьнꙑихъ трєпєтьнꙑихъ

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. трепетный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Из ??