місяцехід

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	місяцехі́д	місяцехо́ди
Р.	місяцехо́да	місяцехо́дів
Д.	місяцехо́дові, місяцехо́ду	місяцехо́дам
В.	місяцехі́д	місяцехо́ди
Тв.	місяцехо́дом	місяцехо́дами
М.	місяцехо́ді	місяцехо́дах
Зв.	місяцехо́ду*	місяцехо́ди*

мі-ся-це-хі́д

Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1*a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -місяц-; соединительн. связка: -е-; корень: -хід-.

Произношение

• МФА: ед. ч. [mʲisʲɑ̈t͡sɛˈxʲid], мн. ч. [mʲisʲɑ̈t͡sɛˈxɔdɪ̞]

Семантические свойства

Значение

1. косм. луноход (космической аппарат) ◆ Після одержання телеметричної інформації про стан бортових систем самохідного апарата було ввімкнено рентгенівський спектрометр з метою визначення хімічного складу ґрунту в кратері [Місяця], в якому перебував місяцехід у період місячної ночі. — После получения телеметрической информации о состоянии бортовых систем самоходного аппарата был включен рентгеновский спектрометр с целью определения химического состава почвы в кратере [Луны], в котором находился луноход в период лунной ночи.

Синонимы

1. селенохід

Антонимы

1. —

Гиперонимы

1. космічний апарат, планетохід

Гипонимы

1. ?

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Из місяце- (Місяць) + -хід (хід, ходити). Ср. русск. луноход.

Библиография

• МІСЯЦЕХІД // «Словник української мови» в одинадцяти томах / Под ред. И. К. Белодеда. — Киев : Наукова думка, 1973. — Т. 4. — С. 753.