місцевий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		місце́вий	місце́ве	місце́ва	місце́ві
Рд.		місце́вого	місце́вого	місце́вої	місце́вих
Дт.		місце́вому	місце́вому	місце́вій	місце́вим
Вн.	одуш.	місце́вого	місце́ве	місце́ву	місце́вих
	неод.	місце́вий			місце́ві
Тв.		місце́вим	місце́вим	місце́вою	місце́вими
М.		місце́вому місце́вім	місце́вому місце́вім	місце́вій	місце́вих

міс-це́-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -місц-; суффикс: -ев; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: [mʲiˈst͡sɛu̯ei̯] 

  (файл)

Семантические свойства

Значение

1. местный ◆ Ім'я їй було Катруся, її не можна було назвати красунею, але навіть місцеві кумушки добачали в ній багато симпатичних рисок. — Звали ее Катруся. Ее нельзя было назвать красавицей, но даже местные кумушки находили в ней много симпатичных черточек. Микола Хвылевый, «Жених» (1927) / перевод с укр. А. А. Руденко-Десняка, 1991 г. [НКРЯ]
2. грам. местный (падеж) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: місце

Этимология

От ??