добросовісний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		добросо́вісний	добросо́вісне	добросо́вісна	добросо́вісні
Рд.		добросо́вісного	добросо́вісного	добросо́вісної	добросо́вісних
Дт.		добросо́вісному	добросо́вісному	добросо́вісній	добросо́вісним
Вн.	одуш.	добросо́вісного	добросо́вісне	добросо́вісну	добросо́вісних
	неод.	добросо́вісний			добросо́вісні
Тв.		добросо́вісним	добросо́вісним	добросо́вісною	добросо́вісними
М.		добросо́вісному добросо́віснім	добросо́вісному добросо́віснім	добросо́вісній	добросо́вісних

доб-ро-со́-віс-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. добросовестный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: добросовісність наречия: добросовісно

Этимология

Происходит от ??