амонієвий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		амо́нієвий	амо́нієве	амо́нієва	амо́нієві
Рд.		амо́нієвого	амо́нієвого	амо́нієвої	амо́нієвих
Дт.		амо́нієвому	амо́нієвому	амо́нієвій	амо́нієвим
Вн.	одуш.	амо́нієвого	амо́нієве	амо́нієву	амо́нієвих
	неод.	амо́нієвий			амо́нієві
Тв.		амо́нієвим	амо́нієвим	амо́нієвою	амо́нієвими
М.		амо́нієвому амо́нієвім	амо́нієвому амо́нієвім	амо́нієвій	амо́нієвих

а·мо́-ні-є-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -амон-; суффиксы: -і-єв; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: [ɐˈmɔnʲijeu̯ei̯]

Семантические свойства

Значение

1. хим. аммониевый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: амоній, амоніак, амоніт, амонізація, амонал прилагательные: амонійний, амоніаковий, амонітний, амонізований, амоналовий глаголы: амонізувати

Этимология

Происходит от существительного амоній, далее от ??