Обсуждение приложения:Ложные друзья переводчика (украинский)

Просьба при дополнении данного приложения новыми статьями либо исправлении существующих статей придерживаться установленного шаблона (см. «Принятые обозначения» в начале приложения). --Czerjoszyn (обсуждение) 05:46, 14 апреля 2014 (UTC)

Справа

Заменил помету «никогда» (укр. справа → русск. справа) на «помимо», так как в языке используется; см., например, СУМ:

СПРАВА 2, присл. З правого боку; протилежне зліва. В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (Олесь Гончар, III, 1959, 360).

--Nevgod (обсуждение) 20:14, 8 сентября 2017 (UTC)

Исправление помет

Я проверил некоторые слова (Б—В) в толковом словаре и поэтому внёс изменения (в основном «никогда» заменил на «крайне редко» и «редко»).

Білет

1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.

Без всяких помет и ограничений к употреблению, вопреки автору статьи.

Безпечний

4. рідко. Те саме, що безтурботний; безжурний. Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови (Степан Васильченко, I, 1959, 162); Хто його не знав, — не йняв віри, щоб цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей і революціонером ціле своє життя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 133).

Брехати

2. Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339); [Старшина:] Нехай собі чешуть язики! Собака бреше, а вітер несе (Карпенко-Карий, I, 1960, 37); На селі було тихо. Тільки десь на далекому кутку сонно брехав собака (Олесь Донченко, III, 1956, 9).

Без помет.

Вистава

2. Виставка. Згадала знов Ваш [І. Я. Франка] опис вистави господарської (Леся Українка, V, 1956, 433); На довгих столах цілі оберемки огню-світу..; цілі купи усяких наїдків та напитків; вистави штучних виробок з скла (Панас Мирний, III, 1954, 261).

Вік

2. Те саме, що сторіччя. Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7); Уперед до звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік (Павло Грабовський, I, 1959, 394).

Вітка

1. Зменш. до віта. Загинув ти, — взяла своє недоля, — Мов одірвалась вітка від гіллі (Павло Грабовський, I, 1959, 144); Давно спарувались, як птиці гоже, Пір'я назносять, кладуть між віток (Андрій Малишко, I, 1956, 279).

ВІ́ТА див. віти.

ВІ́ТИ, віт, мн. (одн. віта, и, жін.). Відгалуження дерева, куща або трав'янистої рослини; гілки. А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Тарас Шевченко, II, 1953, 8); Він [злий дух] пролітав понад долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева клонили додолу важкі віти (Леся Українка, III, 1952, 549); І зійшла цариця з трону, зірвала лаврову віту (Остап Вишня, I, 1956, 197).

--Nevgod (обсуждение) 23:28, 24 сентября 2017 (UTC)

Дивний

2. Дуже гарний; чудовий, чарівний. Ніч була дивна: темна, темна та тиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Не складаю пісень твоїй [України] дивній красі, Бо не бачу у стані сучасному; Розпинали тебе всі до одного, всі, Хто був паном у краї нещасному (Павло Грабовський, I, 1959, 119); Вийшли вранці ми. Дивне місто проти сонця! Всі золочено віконця… (Павло Тичина, II, 1957, 200).

Вы разве никогда не слышали словосочетания «дивний світ» именно в значении русск. дивный? :)

Доля

1. рідко. Частина чого-небудь. Маленька зірочка горіла в небі, пливла над селом, на якусь долю секунди притухаючи, щоб потім спалахнуть з новою силою (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 478); * Образно. Дивлячись на плантацію, колгоспники часто говорили: «Маріїні буряки», і в тому була велика доля правди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 366); // Належна комусь частина; право на участь у чому-небудь, на володіння частиною чого-небудь; пай. Долю м'ясива йому тут прислужники зразу поклали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена. 1963, 296); Одрадяни вже лічили, скільки-то заробітку спаде на їх долю, що треба зоставити на харч, а що — продати (Панас Мирний, IV, 1955, 241); Праці в школі хоч небагато було на мою долю, — була вона не цікава, а тяжка (Степан Васильченко, IV, 1960, 34).

Другий

3. Не цей, а якийсь інший. Хлопець кохає дівчину, — Та другий миліше їй був (Леся Українка, IV, 1954, 86); Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю (Іван Багмут, Опов., 1959, 6); // у знач. ім. другий, гого, чол. (мн. другі, гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. Частенько між людьми буває — Один свою біду на другого звертає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 134); Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 81); // тільки мн. Інші з числа однорідних. А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та.. просить: «Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27); Філоксера — це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 202); // Розміщений напроти; протилежний. Рішили [Жаби] зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 159); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41).

Здесь ставлю помету «помимо», так как «другий» употребляется почти наравне с «інший».

--Nevgod (обсуждение) 23:59, 24 сентября 2017 (UTC)

Украинские союзы

Как думаете, стоит ли отобразить в статье украинские союзы, которые не совпадают по значению с русскими? Например, тождественные «з — зі — із», «в — у», союз «через» и т. д. Или подразумевается, что переводчик, взявшийся за украинский текст, должен знать эти основы? --Nevgod (обсуждение) 12:57, 18 декабря 2017 (UTC)