нєвидомъ

Старославянский

Морфологические и синтаксические свойства

Прилагательное.

падеж	ед. ч.
	муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.	нєвидомъ	нєвидомо	нєвидома
Р.	нєвидома	нєвидома	нєвидомꙑ
Д.	нєвидомѹ	нєвидомѹ	нєвидомѣ
В.	нєвидомъ	нєвидомо	нєвидомѫ
Тв.	нєвидомомь	нєвидомомь	нєвидомоѭ
М.	нєвидомѣ	нєвидомѣ	нєвидомѣ
дв. ч. Им.—В. нєвидома нєвидомѣ нєвидомѣ Р.—М. нєвидомѹ нєвидомѹ нєвидомѹ Д.—Тв. нєвидомома нєвидомома нєвидомама
мн. ч. Им. нєвидоми нєвидома нєвидомꙑ Р. нєвидомъ нєвидомъ нєвидомъ Д. нєвидомомъ нєвидомомъ нєвидомамъ В. нєвидомꙑ нєвидома нєвидомꙑ Тв. нєвидомꙑ нєвидомꙑ нєвидомами М. нєвидомѣхъ нєвидомѣхъ нєвидомахъ

падеж	ед. ч.
	муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.	нєвидомꙑи	нєвидомоѥ	нєвидомаꙗ
Р.	нєвидомаѥго	нєвидомаѥго	нєвидомꙑѩ
Д.	нєвидомѹѥмѹ	нєвидомѹѥмѹ	нєвидомѣи
В.	нєвидомꙑи	нєвидомоѥ	нєвидомѫѭ
Тв.	нєвидомꙑимь	нєвидомꙑимь	нєвидомоѭ
М.	нєвидомѣѥмь	нєвидомѣѥмь	нєвидомѣи
дв. ч. Им.—В. нєвидомаꙗ нєвидомѣи нєвидомѣи Р.—М. нєвидомѹю нєвидомѹю нєвидомѹю Д.—Тв. нєвидомꙑима нєвидомꙑима нєвидомꙑима
мн. ч. Им. нєвидомии нєвидомаꙗ нєвидомꙑѩ Р. нєвидомꙑихъ нєвидомꙑихъ нєвидомꙑихъ Д. нєвидомꙑимъ нєвидомꙑимъ нєвидомꙑимъ В. нєвидомꙑѩ нєвидомаꙗ нєвидомꙑѩ Тв. нєвидомꙑими нєвидомꙑими нєвидомꙑими М. нєвидомꙑихъ нєвидомꙑихъ нєвидомꙑихъ

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. незримый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Из ??