дрібний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		дрібни́й	дрібне́	дрібна́	дрібні́
Рд.		дрібно́го	дрібно́го	дрібно́ї	дрібни́х
Дт.		дрібно́му	дрібно́му	дрібні́й	дрібни́м
Вн.	одуш.	дрібно́го	дрібне́	дрібну́	дрібни́х
	неод.	дрібни́й			дрібні́
Тв.		дрібни́м	дрібни́м	дрібно́ю	дрібни́ми
М.		дрібно́му дрібні́м	дрібно́му дрібні́м	дрібні́й	дрібни́х

дрібни́й

Прилагательное, тип склонения 1b.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. мелкий, дробный, небольшой, маленький ◆ Дрібні речі у кошик поклала. — Мелкие вещи в корзину положила. ◆ А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. ◆ Заганяла дрібні пташки до бору.
2. мелкоузорчатый ◆ Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную.
3. густой, частый ◆ Дрібен дощик іде. ◆ За дрібними слізоньками світоньку не бачу.

Родственные слова

Ближайшее родство
уменьш.-ласк. формы: дрібненький, дрібнесенький, дрібнюній

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• дрібний лист