інфінітив

Материал из Викисловаря

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

падеж ед. ч. мн. ч.
Им. інфініти́в інфініти́ви
Р. інфініти́ва інфініти́вів
Д. інфініти́вові
інфініти́ву
інфініти́вам
В. інфініти́в інфініти́ви
Тв. інфініти́вом інфініти́вами
М. інфініти́ві
інфініти́ву
інфініти́вах
Зв. інфініти́ву* інфініти́ви*

ін-фі-ні-ти́в

Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -інфінітив-.

Произношение[править]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

  1. грам., лингв. инфинитив ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы[править]

  1. дієйменник

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Ближайшее родство

Этимология[править]

Происходит от лат. infinitus.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]