індієвий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		і́ндієвий	і́ндієве	і́ндієва	і́ндієві
Рд.		і́ндієвого	і́ндієвого	і́ндієвої	і́ндієвих
Дт.		і́ндієвому	і́ндієвому	і́ндієвій	і́ндієвим
Вн.	одуш.	і́ндієвого	і́ндієве	і́ндієву	і́ндієвих
	неод.	і́ндієвий			і́ндієві
Тв.		і́ндієвим	і́ндієвим	і́ндієвою	і́ндієвими
М.		і́ндієвому і́ндієвім	і́ндієвому і́ндієвім	і́ндієвій	і́ндієвих

і́н-ді-є-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -інд-; суффиксы: -і-єв; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [ˈinʲdʲijeu̯ei̯], мн. ч. []

Семантические свойства

Значение

1. хим. индиевый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: індій

Этимология

Происходит от существительного індій, далее от лат. indium «индий», из indigo «индиго», далее из вероятно, от нем. Indigо или исп. indigo от лат. indicum, греч. ἰνδικόν . Название химического элемента дано его первооткрывателями, Фердинандом Райхом и Теодором Рихтером, в 1863 г., по названию синего красителя индиго, в связи с наличием яркой синей линии в спектре металла.