індиферентний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		індифере́нтний	індифере́нтне	індифере́нтна	індифере́нтні
Рд.		індифере́нтного	індифере́нтного	індифере́нтної	індифере́нтних
Дт.		індифере́нтному	індифере́нтному	індифере́нтній	індифере́нтним
Вн.	одуш.	індифере́нтного	індифере́нтне	індифере́нтну	індифере́нтних
	неод.	індифере́нтний			індифере́нтні
Тв.		індифере́нтним	індифере́нтним	індифере́нтною	індифере́нтними
М.		індифере́нтному індифере́нтнім	індифере́нтному індифере́нтнім	індифере́нтній	індифере́нтних

ін-ди-фе-ре́нт-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. книжн. индифферентный ◆ Умовно-рефлекторне научіння виникає, коли формуються зв’язки між специфічним стимулом, що викликає вроджений рефлекс, і яким-небудь індиферентним стимулом «Психологія научіння та психологічні проблеми навчання»

Синонимы

1. байдужий, апатичний; частичн.: відсторонений

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: індиферентизм, індиферентність наречия: індиферентно

Этимология

Происходит от лат. indifferens (indifferentis) «не отличающийся, не имеющий отличий; безразличный; равнодушный», далее из in- «не-, без-» + differens (differentis) «разносящий», далее из differre «разносить; различаться», из dis- (приставка, означающая разделение, разъединение) + ferre «носить», из праиндоевр. *bher- «брать, носить».