фіоритурний
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | ср. р. | жен. р. | |||
| Им. | фіориту́рний | фіориту́рне | фіориту́рна | фіориту́рні | |
| Рд. | фіориту́рного | фіориту́рного | фіориту́рної | фіориту́рних | |
| Дт. | фіориту́рному | фіориту́рному | фіориту́рній | фіориту́рним | |
| Вн. | одуш. | фіориту́рного | фіориту́рне | фіориту́рну | фіориту́рних |
| неод. | фіориту́рний | фіориту́рні | |||
| Тв. | фіориту́рним | фіориту́рним | фіориту́рною | фіориту́рними | |
| М. | фіориту́рному фіориту́рнім | фіориту́рному фіориту́рнім | фіориту́рній | фіориту́рних | |
фіориту́рний
Прилагательное, тип склонения 1a.
Корень: --.
Произношение[править]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- муз. фиоритурный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
Родственные слова[править]
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология[править]
От фіоритура, далее из итал. fioritura «цветение, фиоритура», далее из fiorire «цвести, расцветать», далее из лат. florire, далее из florere «цвести», далее из flos (floris) «цветок, цвет», далее из праиндоевр. *bhle- «цветок, цвести».
Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]
Библиография[править]
 |
Для улучшения этой статьи желательно:
|