Морфологические и синтаксические свойства [ править ]
падеж
ед. ч.
мн. ч.
Им.
сні́г
сніги́
Р.
сні́гу
снігі́в
Д.
сні́гові, сні́гу
сніга́м
В.
сні́г
сніги́
Тв.
сні́гом
сніга́ми
М.
снігу́
сніга́х
Зв.
сні́гу*
сніги́*
сніг
Существительное , неодушевлённое, мужской род, тип склонения 3c'.
-сніг- .
МФА : ед. ч. [sʲnʲˈiɦ ] мн. ч. [Семантические свойства [ править ] снег ◆ Погода на завтра. Хмарно із проясненнями, часом невеликий сніг . — Погода на завтра. Облачно с прояснениями, временами небольшой снег. —
опади Родственные слова [ править ]
Ближайшее родство
уменьш.-ласк. формы: сніжок пр. существительные: снігар , снігир , снігниця , сніжинка , сніговик , снігуронька , сніжка , снігур , снігопад , сніговиця , сніговал , сніговик , сніговійниця , снігозатримання , снігозатримування , снігозахист , снігозбирання , снігозбирач , снігокат , сніголюб , снігомір , снігонавантажувач , снігооранка , снігоорання , снігоочисник , снігоочищення
прилагательные: сніговий , сніжний , сніжно-білий , снігозатримний , снігозатримувальний , снігозахисний , снігозбиральний , снігозбірний , сніголавинний , снігомірний , снігонавантажувальний , снігоочисний , снігоочищувальний глаголы: сніжити , обсніжити , осніжити , засніжити наречия: сніжно
Происходит от праслав. *sněgъ снѣгъ χιών , χειμών ), русск., белор. снег , укр. сніг , болг. сняг , сербохорв. сни̏jег, местн. ед. сниjѐгу, словенск. snẹ̑g (род. п. snẹgȃ), чешск. sníh , словацк. sneh , польск. śnieg , в.-луж. sněh, н.-луж. sněg, полабск. snẹg. Использованы данные словаря М. Фасмера . См. Список литературы .
Фразеологизмы и устойчивые сочетания [ править ] 
