сніг

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	сні́г	сніги́
Р.	сні́гу	снігі́в
Д.	сні́гові, сні́гу	сніга́м
В.	сні́г	сніги́
Тв.	сні́гом	сніга́ми
М.	снігу́	сніга́х
Зв.	сні́гу*	сніги́*

сніг

Существительное, неодушевлённое, мужской род, тип склонения 3c'.

Корень: -сніг-.

Произношение

• МФА: ед. ч. [sʲnʲˈiɦ] 

  (файл)

  мн. ч. []

Семантические свойства

Сніг

Значение

1. снег ◆ Погода на завтра. Хмарно із проясненнями, часом невеликий сніг. — Погода на завтра. Облачно с прояснениями, временами небольшой снег.

Антонимы

1. —

Гиперонимы

1. опади

Родственные слова

Ближайшее родство

уменьш.-ласк. формы: сніжок пр. существительные: снігар, снігир, снігниця, сніжинка, сніговик, снігуронька, сніжка, снігур, снігопад, сніговиця, сніговал, сніговик, сніговійниця, снігозатримання, снігозатримування, снігозахист, снігозбирання, снігозбирач, снігокат, сніголюб, снігомір, снігонавантажувач, снігооранка, снігоорання, снігоочисник, снігоочищення прилагательные: сніговий, сніжний, сніжно-білий, снігозатримний, снігозатримувальний, снігозахисний, снігозбиральний, снігозбірний, сніголавинний, снігомірний, снігонавантажувальний, снігоочисний, снігоочищувальний глаголы: сніжити, обсніжити, осніжити, засніжити наречия: сніжно

Этимология

Происходит от праслав. *sněgъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. снѣгъ (др.-греч. χιών, χειμών), русск., белор. снег, укр. сніг, болг. сняг, сербохорв. сни̏jег, местн. ед. сниjѐгу, словенск. snẹ̑g (род. п. snẹgȃ), чешск. sníh, словацк. sneh, польск. śnieg, в.-луж. sněh, н.-луж. sněg, полабск. snẹg. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• до білого снігу
• до глибокого снігу
• до першого снігу