російський

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.			мн. ч.
	м.	с.	ж.
Им.	росі́йський	росі́йське	росі́йська	росі́йські
Р.	росі́йського	росі́йського	росі́йської	росі́йських
Д.	росі́йському	росі́йському	росі́йській	росі́йським
В. (одуш./неодуш.)	росі́йського росі́йський	росі́йське	росі́йську	росі́йських росі́йські
Тв.	росі́йським	росі́йським	росі́йською	росі́йськими
М.	росі́йському росі́йськім	росі́йському росі́йськім	росі́йській	росі́йських

ро-сі́й-ськ-ий

Прилагательное, склонение 1*a.

Корень: --.

Произношение

• МФА: ед. ч. [rosʲijsʲkɪ̞j], мн. ч. [rosʲijsʲki]

Пример произношения

Семантические свойства

Значение

1. русский; относящийся к России или россиянам, российский ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
2. субстантивир., ж. р. то же, что російська мова; русский язык ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
имена собственные: Росія пр. существительные: росіянин, росіянка, росіянізм

Этимология

Происходит от собств. Росія, далее от стар. Русь, Русия, народн. также Росея. Форма на -о- (Россия) — впервые в Моск. грам. 1517 г., также у Ивана Грозного, Аввакума и др. Эта форма — из греч. Ῥωσσία, от ср.-греч. Ῥῶς, из языка патриаршей канцелярии в Константинополе, откуда идет и различение Μεγάλη Ῥωσσία «Великороссия» и Μικρὰ Ῥωσσία «Малороссия». Отсюда производные российский (Иван Грозный), росский (Задонщина, рукоп. XVII в.).

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

• російська мова
• російська палиця
• російська палка