розгромлювання
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | розгро́млювання | розгро́млювання |
| Р. | розгро́млювання | розгро́млювань |
| Д. | розгро́млюванню | розгро́млюванням |
| В. | розгро́млювання | розгро́млювання |
| Тв. | розгро́млюванням | розгро́млюваннями |
| М. | розгро́млюванні, розгро́млюванню | розгро́млюваннях |
| Зв. | розгро́млювання* | розгро́млювання* |
роз-гро́м-лю-ван-ня
Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. А. Зализняка).
Приставка: роз-; корень: -гром-; суффиксы: -л-юва-нн-; окончание: -я.
Произношение[править]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- разгром ◆ Вже під час успішного розгромлювання денікінського фронту й наступу червоних військ на цілому фронті командування червоної армії одержало нові інструкції в справі УГА. Никифор Гірняк, «Останній акт трагедії УГА»
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
Родственные слова[править]
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология[править]
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]
Библиография[править]
 |
Для улучшения этой статьи желательно:
|