п'яний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		п'я́ний	п'я́не	п'я́на	п'я́ні
Рд.		п'я́ного	п'я́ного	п'я́ної	п'я́них
Дт.		п'я́ному	п'я́ному	п'я́ній	п'я́ним
Вн.	одуш.	п'я́ного	п'я́не	п'я́ну	п'я́них
	неод.	п'я́ний			п'я́ні
Тв.		п'я́ним	п'я́ним	п'я́ною	п'я́ними
М.		п'я́ному п'я́нім	п'я́ному п'я́нім	п'я́ній	п'я́них

п'я́-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Произношение

•  

  (файл)

Семантические свойства

Значение

1. пьяный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. захмелілий, нетверезий, оп’янілий, підпилий, хмільний

Антонимы

1. тверезий

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: п'яниця прилагательные: п'яницький глаголы: п'янити

Этимология

Происходит от др.-русск., ст.-слав. пиꙗнъ (др.-греч. μεθύων). Ср.: укр. п'я́ний, болг. пиян, макед. пијан, сербохорв. пѝjан, -а, словенск. pijàn, -ana, чешск., словацк. рijаn «пьяница», польск. рijаnу, в.-луж. рjаnу, н.-луж. рijаnу. Праслав. *рьjаnъ : др.-инд. руānás — то же Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.