осоружний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		осору́жний	осору́жне	осору́жна	осору́жні
Рд.		осору́жного	осору́жного	осору́жної	осору́жних
Дт.		осору́жному	осору́жному	осору́жній	осору́жним
Вн.	одуш.	осору́жного	осору́жне	осору́жну	осору́жних
	неод.	осору́жний			осору́жні
Тв.		осору́жним	осору́жним	осору́жною	осору́жними
М.		осору́жному осору́жнім	осору́жному осору́жнім	осору́жній	осору́жних

осору́жний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. разг. противный; постылый; ненавистный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. огидний, поганий, бридкий; неприємний, неприязний, недоброзичливий

Антонимы

1. приємний, гарний, гідний, доброзичливий

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: осоружність, осоруга наречия: осоружно

Этимология

Происходит от ??