міна

Материал из Викисловаря
Перейти к навигации Перейти к поиску

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

мі́-на

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: -мі́н-; окончание: .

Произношение[править]

Crystal Clear app xmms.png Пример произношения

Семантические свойства[править]

Міна [1]
Міни [2]
Міна [3]

Значение[править]

  1. военн. мина: скрытно установленный взрывчатый заряд, приводящийся в действие при определённых условиях или по команде ◆ Строк бойової роботи міни не обмежується. Самоліквідатором міна не оснащується. Елементів недобування й незнешкоджуваності не має, однак дуже висока чутливість зривника МУВ (якщо такий використається) робить знешкодження міни вкрай небезпечним.
  2. военн. мина: боеприпас для миномёта ◆ ...мінометна міна калібру 50 мм часів Великої Вітчизняної війни (німецького виробництва)
  3. то же, что гримаса ◆ Брудним вказівним пальцем вивернув нижнє повіко на правому оці й майстерно скорчив міну, прозвану в народі "бекканко".
  4. действие по значению гл. менять; мена ◆ Виконати міну.

Синонимы[править]

  1. -
  2. -
  3. -
  4. -

Антонимы[править]

  1. -
  2. -
  3. -
  4. -

Гиперонимы[править]

  1. -
  2. -
  3. -
  4. -

Гипонимы[править]

  1. -
  2. -
  3. -
  4. -

Родственные слова[править]

Этимология[править]

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]