мандрівний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		мандрі́вний	мандрі́вне	мандрі́вна	мандрі́вні
Рд.		мандрі́вного	мандрі́вного	мандрі́вної	мандрі́вних
Дт.		мандрі́вному	мандрі́вному	мандрі́вній	мандрі́вним
Вн.	одуш.	мандрі́вного	мандрі́вне	мандрі́вну	мандрі́вних
	неод.	мандрі́вний			мандрі́вні
Тв.		мандрі́вним	мандрі́вним	мандрі́вною	мандрі́вними
М.		мандрі́вному мандрі́внім	мандрі́вному мандрі́внім	мандрі́вній	мандрі́вних

мандрі́вний

Прилагательное, тип склонения 1a.

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		мандрівни́й	мандрівне́	мандрівна́	мандрівні́
Рд.		мандрівно́го	мандрівно́го	мандрівно́ї	мандрівни́х
Дт.		мандрівно́му	мандрівно́му	мандрівні́й	мандрівни́м
Вн.	одуш.	мандрівно́го	мандрівне́	мандрівну́	мандрівни́х
	неод.	мандрівни́й			мандрівні́
Тв.		мандрівни́м	мандрівни́м	мандрівно́ю	мандрівни́ми
М.		мандрівно́му мандрівні́м	мандрівно́му мандрівні́м	мандрівні́й	мандрівни́х

Встречается также вариант склонения по схеме 1b: мандрівни́й, мандрівне́, мандрівна́, мандрівні́ и т. д.

Корень: -мандр-; суффиксы: -ів-н; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: [mɐnˈdʲrʲiu̯nei̯]

• МФА: [mɐndʲrʲiu̯ˈnɪi̯]

Семантические свойства

Значение

1. странствующий; бродячий; блуждающий ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: мандрівець, мандрівка, мандрівник, мандрівництво, мандрівниця прилагательные: мандрівницький, мандрівничий глаголы: мандрувати

Этимология

Происходит от ??