лігатурний
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | ср. р. | жен. р. | |||
| Им. | лігату́рний | лігату́рне | лігату́рна | лігату́рні | |
| Рд. | лігату́рного | лігату́рного | лігату́рної | лігату́рних | |
| Дт. | лігату́рному | лігату́рному | лігату́рній | лігату́рним | |
| Вн. | одуш. | лігату́рного | лігату́рне | лігату́рну | лігату́рних |
| неод. | лігату́рний | лігату́рні | |||
| Тв. | лігату́рним | лігату́рним | лігату́рною | лігату́рними | |
| М. | лігату́рному лігату́рнім | лігату́рному лігату́рнім | лігату́рній | лігату́рних | |
лігату́рний
Прилагательное, тип склонения 1a.
Корень: --.
Произношение[править]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- книжн. лигатурный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
Родственные слова[править]
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология[править]
От сущ. лігатура, далее из лат. ligatura «связка», образовано от ligatio < ligātus, part. perf. pass. от ligō «вязать, связывать».
Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]
Библиография[править]
 |
Для улучшения этой статьи желательно:
|