кільцювати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	кільцю́ю	кільцюва́в	кільцюва́тиму	—
Ты	кільцю́єш	кільцюва́в кільцюва́ла	кільцюва́тимеш	кільцю́й
Он она оно	кільцю́є	кільцюва́в кільцюва́ла кільцюва́ло	кільцюва́тиме	—
Мы	кільцю́єм(о)	кільцюва́ли	кільцюва́тимем(о)	кільцю́ймо
Вы	кільцю́єте	кільцюва́ли	кільцюва́тимете	кільцю́йте
Они	кільцю́ють	кільцюва́ли	кільцюва́тимуть	—
Деепр. наст.	кільцю́ючи
Деепр. прош.	кільцюва́вши
Прич. страд.	кільцюва́ний

кіль-цю-ва́-ти

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: -кільц-; суффикс: -юва; глагольное окончание: -ти.

Семантические свойства

Значение

1. кольцевать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: кільцювання, кільце

Этимология

От сущ. кільце, далее из церк.-слав. кольце; производное от *коло; родств. колесо. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.