епістолярний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		епістоля́рний	епістоля́рне	епістоля́рна	епістоля́рні
Рд.		епістоля́рного	епістоля́рного	епістоля́рної	епістоля́рних
Дт.		епістоля́рному	епістоля́рному	епістоля́рній	епістоля́рним
Вн.	одуш.	епістоля́рного	епістоля́рне	епістоля́рну	епістоля́рних
	неод.	епістоля́рний			епістоля́рні
Тв.		епістоля́рним	епістоля́рним	епістоля́рною	епістоля́рними
М.		епістоля́рному епістоля́рнім	епістоля́рному епістоля́рнім	епістоля́рній	епістоля́рних

е·піс-то-ля́р-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -епістоляр-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. книжн. эпистолярный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: епістола, епістолярність

Этимология

Происходит от др.-греч. ἐπιστολή «поручение; письмо», от гл. ἐπιστέλλω «посылать; поручать», далее из ἐπί «на, при, за, согласно», из праиндоевр. *op- «сзади, вокруг» + στέλλω «ставить, снаряжать; посылать».