ділити

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

Будущее время
	ед. число	мн. число
1-е лицо	діли́тиму	діли́тимемо
2-е лицо	діли́темеш	діли́тимете
3-е лицо	діли́тиме	діл́итимуть
Настоящее время
	ед. число	мн. число
1-е лицо	ділю́	ді́лимо
2-е лицо	ді́лиш	ді́лите
3-е лицо	ді́лить	ді́лять
Прошедшее время
м. р.	діли́в, діли́ла, діли́ло	діли́ли
ж. р.
с. р.
Повелительное наклонение
1-е лицо	—	—
2-е лицо	діли́	ділі́ть
Причастия
действ. наст.	ді́лячий
страд. наст.	діли́мий
Деепричастия
наст. вр.	ді́лячи

Семантические свойства

Значение

1. делить

Синонимы

розділяти, розподіляти, розмежовувати, паювати

Антонимы

об'єднувати, з'єднувати

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

праслав. *děliti, от которого в числе прочего произошли: ст.-слав. дѣлити (др.-греч. μερίζειν), русск. делить, укр. ділити, болг. деля́, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словенск. dėlíti, чешск. dělit, польск. dzielić, н.-луж. dźělić, н.-луж. źěliś