дефілювати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	дефілю́ю	дефілюва́в	дефілюва́тиму	—
Ты	дефілю́єш	дефілюва́в дефілюва́ла	дефілюва́тимеш	дефілю́й
Он она оно	дефілю́є	дефілюва́в дефілюва́ла дефілюва́ло	дефілюва́тиме	—
Мы	дефілю́єм(о)	дефілюва́ли	дефілюва́тимем(о)	дефілю́ймо
Вы	дефілю́єте	дефілюва́ли	дефілюва́тимете	дефілю́йте
Они	дефілю́ють	дефілюва́ли	дефілюва́тимуть	—
Деепр. наст.	дефілю́ючи
Деепр. прош.	дефілюва́вши
Прич. страд.	дефільо́ваний

де-фі-лю-ва́-ти

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: --.

Произношение

• МФА: [dɛ̝fʲilʲʊˈwatɪ̞]

Семантические свойства

Значение

1. дефилировать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??