відшукувати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	відшу́кую	відшу́кував	відшу́куватиму	—
Ты	відшу́куєш	відшу́кував відшу́кувала	відшу́куватимеш	відшу́куй
Он она оно	відшу́кує	відшу́кував відшу́кувала відшу́кувало	відшу́куватиме	—
Мы	відшу́куєм(о)	відшу́кували	відшу́куватимем(о)	відшу́куймо
Вы	відшу́куєте	відшу́кували	відшу́куватимете	відшу́куйте
Они	відшу́кують	відшу́кували	відшу́куватимуть	—
Деепр. наст.	відшу́куючи
Деепр. прош.	відшу́кувавши
Прич. страд.	відшу́куваний

від-шу́-ку-ва-ти

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a). Соответствующий глагол совершенного вида — відшукати.

Приставка: від-; корень: -шук-; суффикс: -ува; глагольное окончание: -ти.

Произношение

• МФА: [ʋʲiˈd͡ʒʃukʊu̯ɐte]

Семантические свойства

Значение

1. отыскивать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??