ворохобити

Материал из Викисловаря
Перейти к навигации Перейти к поиску

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

ворохобити

Глагол, несовершенный вид.

Корень: --.

Произношение[править]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

  1. ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

ВОРОХОБИТИ, блю, биш; мн. ворохоблять; недок., перех. і неперех. розм.

1. Те саме, що ворушити 1, 3. Суворий, посмикуючи борідку, ворохобив у пам'яті, накопичений досвід (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 252).

2. Те саме, що бунтувати. І як на вічах не раз велелюдних буває, коли там Заколот несамовитий повстане і чернь ворохобить, — Вже головешки летять і каміння, поблискує зброя (Микола Зеров, Вибр., 1966, 225); Між ними прокинулась неприязнь і ворохобила тайком тут і там молоду, напівдику кров (Ольга Кобилянська, II, 1956, 157)

Синонимы[править]

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Ближайшее родство

Этимология[править]

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]