будування

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	будува́ння	будува́ння
Р.	будува́ння	будува́нь
Д.	будува́нню	будува́нням
В.	будува́ння	будува́ння
Тв.	будува́нням	будува́ннями
М.	будува́нні, будува́нню	будува́ннях
Зв.	будува́ння*	будува́ння*

бу-ду-ва́н-ня

Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -буд-; суффиксы: -ува-нн; окончание: -я.

Произношение

• МФА: [будува́ння]

Семантические свойства

Значение

1. действие по значению гл. будувати; выстраивание, отстраивание, возведение; рубка; кладка; создание, строительство, стройка ◆ Незабаром знайшлося Чичикову поле багато просторіше: утворилася комісія для будування якоїсь казенної дуже капітальної будівлі. — Скоро представилось Чичикову поле гораздо пространнее: образовалась комиссия для построения какого-то казенного весьма капитального строения. Н. В. Гоголь, «Мертвые души», 1835-1852 гг. [НКРЯ] ◆ Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде. Михаил Коцюбинский, «Fata morgana» (1910) / перевод с укр. Н. Ушакова, 1965 г.
2. результат такого действия; постройка, строение ◆ Трамвайну станцію, що її будування завмерло на фундаменті, задумав Треухов уже давно, ще 1912 року, але міська управа проект відхилила. — Трамвайная станция, постройка которой замерла на фундаменте, была задумана Треуховым уже давно, еще в 1912 году, но городская управа проект отвергла. И. А. Ильф, Е. П. Петров, «Двенадцать стульев» (1927) / перевод с русск. М. Пилинська, Ю. Мокрієв, 1989 г. [НКРЯ]

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: будівник, будівля, будівниця, будівельник, будівельниця прилагательные: будівельний, будівельницький глаголы: відбудовувати, будувати, збудувати

Этимология

Происходит от ??