безпощадний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		безпоща́дний	безпоща́дне	безпоща́дна	безпоща́дні
Рд.		безпоща́дного	безпоща́дного	безпоща́дної	безпоща́дних
Дт.		безпоща́дному	безпоща́дному	безпоща́дній	безпоща́дним
Вн.	одуш.	безпоща́дного	безпоща́дне	безпоща́дну	безпоща́дних
	неод.	безпоща́дний			безпоща́дні
Тв.		безпоща́дним	безпоща́дним	безпоща́дною	безпоща́дними
М.		безпоща́дному безпоща́днім	безпоща́дному безпоща́днім	безпоща́дній	безпоща́дних

без-по-ща́д-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Приставки: без-по-; корень: -щад-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. беспощадный ◆ ей наш хор допомагав нам переводити дні і довгі, осінні вечорі, а нашим друзям приніс він розраду, що спочатку виявилось у безпощадній критиці, пізніше в захоплених похвалах.

Синонимы

1. нещадний

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: безпощадність; пощада, нещадність прилагательные: нещадний глаголы: пощадити; щадити наречия: безпощадно, нещадно

Этимология

Образовано из без- + пощада, из по- + щадити, далее от праслав. *ščęditi, от которого в числе прочего произошли: др.-русск. щадѣти, щажу «щадить, беречь», ст.-слав. штѩдѣти, штѩждѫ (φείδεσθαι, κήδεσθαι; Супр.), русск. щадить, укр. щадити, щадний «бережный», белор. шчадзіцца «скупиться», болг. щядя «щажу, берегу, проявляю осторожность по отношению к к.-л.», сербохорв. штедjети, штедим «беречь», словенск. ščẹ́dẹti, -dim – то же, чешск. диал. оščаdаť sе «скупиться», польск. szczędzić «беречь, щадить», oszczędzać «экономить». Праслав. *ščęditi из *skęd-, которое связано чередованием гласных со *skǫd- (см. ску́дный), ст.-слав. скѫдъ, скѫдьнъ (ἐνδεής; Супр.), родственно авест. sčindayeiti «ломает», skǝnda- м. «разлом, недуг». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.