Віфлеєм
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | Віфлеє́м | Віфлеє́ми |
| Р. | Віфлеє́ма | Віфлеє́мів |
| Д. | Віфлеє́мові Віфлеє́му |
Віфлеє́мам |
| В. | Віфлеє́м | Віфлеє́ми |
| Тв. | Віфлеє́мом | Віфлеє́мами |
| М. | Віфлеє́мі Віфлеє́му |
Віфлеє́мах |
| Зв. | Віфлеє́му* | Віфлеє́ми* |
Віф-ле-є́м
Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).
Корень: -Віфлеєм-.
Произношение[править]
- МФА: [wiflɪˈjɛm]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- Вифлеем ◆ Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. — Когда же Иисус родился в Вифлееме Иудейском во дни царя Ирода, пришли в Иерусалим волхвы с востока и говорят: где родившийся Царь Иудейский? ибо мы видели звезду Его на востоке и пришли поклониться Ему. Библия Мф. 2:1—2
Синонимы[править]
Антонимы[править]
- —
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
- —
Родственные слова[править]
| Ближайшее родство | |
Этимология[править]
Происходит от русск.-церк.-слав. Виѳлее́мъ, далее от др.-греч. Βηθλέεμ, из ивр. בֵּית לֶחֶם «дом хлеба».; ср.: арабск. بَيْتَ لَحْم «дом мяса».