ігнорувати

Материал из Викисловаря
Перейти к: навигация, поиск

Украинский[править]

Морфологические и синтаксические свойства[править]

  наст. прош. буд. повелит.
1 л., ед. ч. (Я) ігнору́ю ігнорува́в ігнорува́тиму
2 л., ед. ч. (Ти) ігнору́єш ігнорува́в
ігнорува́ла
ігнорува́тимеш ігнору́й
3 л., ед. ч. (Він)
(вона)
(воно)
ігнору́є ігнорува́в
ігнорува́ла
ігнорува́ло
ігнорува́тиме
1 л., мн. ч. (Ми) ігнору́єм(о) ігнорува́ли ігнорува́тимем(о) ігнору́ймо
2 л., мн. ч. (Ви) ігнору́єте ігнорува́ли ігнорува́тимете ігнору́йте
3 л., мн. ч. (Вони) ігнору́ють ігнорува́ли ігнорува́тимуть
Деепр. наст. ігнору́ючи
Деепр. прош. ігнорува́вши
Прич. страд. ігнорува́ний

ігнорувати

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: --.

Произношение[править]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

  1. игнорировать ◆ Весь день курортники швендяють у плавках та купальниках, ігноруючи всякі настанови та заборони , а надвечір виряджаються наче на банкет. — Целый день курортники слоняются в плавках и купальниках, игнорируя всякие указания и запреты, а вечером наряжаются как на банкет. Микола Дашкієв, «Кришталеві дороги» (цитата из Корпуса текстов украинского языка, см. Список литературы)

Синонимы[править]

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Этимология[править]

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Библиография[править]