параліч

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	пара́ліч	пара́лічі
Р.	пара́лічу	пара́лічів
Д.	пара́лічеві, пара́лічу	пара́лічам
В.	пара́ліч	пара́лічі
Тв.	пара́лічем	пара́лічами
М.	пара́лічі (пара́лічу)	пара́лічах
Зв.	пара́лічу*	пара́лічі*

па-ра́-ліч

Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 4a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -параліч-.

Семантические свойства

Значение

1. мед. паралич ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: параліж, паралізатор, паралізація, паралізованість, паралізування, паралітик, паралітичка прилагательные: паралізований, паралізуючий, паралітичний, паралічний глаголы: паралізувати, паралізуватися наречия: паралізуюче, паралітично

Этимология

Происходит от др.-греч. παράλυσις «разрешение, отрешение», из παρά «возле, рядом» + λύσις «развязывание, разрешение, освобождение; растворение», далее из λύω «растворять», далее из праиндоевр. *lewh- «освобождать, отделять».