мисливець

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	мисли́вець	мисли́вці
Р.	мисли́вця	мисли́вців
Д.	мисли́вцеві мисли́вцю	мисли́вцям
В.	мисли́вця	мисли́вців
Тв.	мисли́вцем	мисли́вцями
М.	мисли́вцеві мисли́вцю мисли́вці	мисли́вцях
Зв.	мисли́вцю	мисли́вці

мис-ли́-вець

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-склонение (тип склонения 5*a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. охотник ◆ А то були мисливці, ніякі вороги, взяли собі дівчину і з сиром пироги. (пісня «З сиром пироги».)

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: мисливиця, мисливство прилагательные: мисливський

Этимология

Происходит от ??